І чиІ чи — Зображення недоступне
Летючі ящери

І чи

Значення назви«Дивне крило»

Розмах крил0,4 м
Час існування
Середина юрського періоду
Уперше знайдений
2007
Місце знахідки
Китай

І чи належить до розділу «Летючі ящери». Час існування: середина юрського періоду. Розміри: розмах крил 0,4 м. Перша знахідка — 2007 рік, Китай. Назва означає «Дивне крило». Перемог у битвах на нашому сайті: 1 з 47.

Yi — рід скансоріоптеригових динозавірів з пізньої юри Китаю.

Його єдиний вид, Yi qi, відомий з єдиного викопного екземпляра дорослої особини, знайденого в середньо- або пізньоюрській формації Tiaojishan у Хебей, Китай, приблизно 159 мільйонів років тому. Це була маленька, можливо, деревна (деревна) тварина. Як і інші скансоріоптеригіди, І мав незвичайний подовжений третій палець, який, здається, допоміг підтримувати перетинчасту площину ковзання, виготовлену зі шкіри. Площини Yi qi також підтримувалися довгою кістлявою опорою, прикріпленою до зап’ястя. Ця модифікована площина на основі кісток зап’ястя та мембрани є унікальною серед усіх відомих динозаврів і могла призвести до крил, схожих на крила кажанів.

Перший і єдиний відомий викопний зразок Yi qi був знайдений фермером Ван Цзяньжуном у кар’єрі поблизу села Мутуденг (округ Цінлун, Хебей). У 2007 році Ван продав скам’янілість Музею природи Шаньдун Тяньюй, після чого Дін Сяоцін, технік музею, почав подальшу підготовку скам’янілості. Оскільки багато унікальних особливостей і м’яких тканин зразка були виявлені співробітниками музею під час підготовки, а не аматорами-продавцями скам’янілостей перед покупкою, вчені, які вивчали його, були впевнені, що зразок справжній і не змінений. Це підтвердило КТ. Перше дослідження Yi було опубліковано в журналі Nature.

Групу вчених, авторів цього початкового дослідження, очолив Сюй Сін, а також увійшли Чжен Сяотін, Корвін Салліван, Ван Сяолі, Сін Ліда, Ван Янь, Чжан Сяомей, Цзінмай О'Коннор, Чжен Фучен Чжан і Пан Яньхун. Вони назвали і описали типовий вид Yi qi. Загальна назва Yi на мандарині означає «крило». Конкретна назва qi означає «дивний». Йі відомий тим, що має найкоротшу загальну назву серед усіх динозаврів, яка містить лише дві літери. Його біномінальна назва, Yi qi, також є найкоротшою з можливих відповідно до статей 11.8.1 і 11.9.1 Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури і складається з чотирьох букв.

І ци відомий лише з одного часткового скелета (зразок голотипу STM 31-2), який зараз знаходиться в колекціях Музею природи Шаньдун Тяньюй. Скам'янілість була стиснута, і її видно на кам'яній плиті та контрплиті. Він значною мірою зчленований, включаючи череп, нижню щелепу, кістки шиї та кінцівок, але не має більшої частини хребта, тазу та хвоста. І був відносно невеликою твариною, за оцінками, вагою близько 380 грамів (0,84 фунта).

Як і в інших скансоріоптеригідів, голова була короткою, з тупою мордою та опущеною нижньою щелепою. Його кілька зубів були лише на кінчиках щелеп, причому чотири верхні передні зуби з кожного боку були найбільшими та трохи спрямованими вперед, а передні нижні зуби були нахилені ще сильніше вперед. Довгі тонкі передні кінцівки в цілому були схожі на ті, що були у більшості інших паравійських динозаврів. Як і в інших скансоріоптеригідних динозаврів, перший палець був найкоротшим, а третій — найдовшим. На відміну від усіх інших відомих динозаврів, довга загострена кістка зап’ястка, відома як «стиліформний елемент», довжина якої перевищує як третій палець, так і ліктьову кістку, простягалася назад від кісток передніх кінцівок. Ця стиліформа, адаптація для підтримки мембрани, могла бути нещодавно розвиненою кісткою зап’ястка або кальцинованим стрижнем хряща. Він був злегка вигнутий і звужений на зовнішньому кінці.

Єдиний відомий екземпляр Yi qi зберіг важкий покрив пір'я. Незвичайно, виходячи з його класифікації як розвиненого теропода в кладі Pennaraptora (група, що містить тероподів з розвиненим пташиним пір’ям), усі пір’я були дуже простими за структурою та «схожі на пензлик», з довгими основами, схожими на перо. бризками тонших ниток. Всі ці конструкції були досить жорсткими. Пір'я вкривало більшу частину тіла, починаючись біля кінчика морди. Пір’я на голові та шиї були довгими та утворювали густу шерсть, а пір’я на тілі були ще довшими та щільнішими, що ускладнювало вченим вивчення їх детальної структури. Найдовші пір'я, довжиною близько шести сантиметрів, були присутні на плечі та гомілці. Плюсна стопи також мала пір'яний покрив.

За матеріалами Вікіпедії ·Стаття у Вікіпедії ·Текст доступний за ліцензією CC BY-SA 4.0

Битися з

Ще з цього розділу