Амбулоцет — Зображення недоступнеАмбулоцет
Значення назви«Ходячий кит»
- Час існування
- Пізній юрський період
- Уперше знайдений
- 1994
- Місце знахідки
- Пакистан
Амбулоцет належить до розділу «Морські ящери». Час існування: пізній юрський період. Розміри: довжина 3 м. Перша знахідка — 1994 рік, Пакистан. Назва означає «Ходячий кит». Перемог у битвах на нашому сайті: 3 з 23.
Амбулоцет — представник ранньої стадії розвитку китоподібних, тварина, що могла як ходити, так і плавати. Цей перехідний викопний різновид прояснює шляхи походження китоподібних із сухопутних тварин.
Зовнішністю цей ссавець нагадував триметрового крокодила. Він безсумнівно вів напівводяне життя: його задні ноги були краще пристосовані до плавання, ніж до ходьби по землі; плавав він, скоріше за все, згинаючи і розгинаючи спину у вертикальному напрямку, як зараз це роблять сучасні видри, тюлені та кити. Вважається, що полював амбулоцет у схожий з крокодилом спосіб — ховаючись під водою і хапаючи здобич з засідки. Хімічний аналіз його зубів показав, що амбулоцет міг жити як у прісній, так і у солоній воді.
Амбулоцет не мав зовнішнього вуха; щоб почути здобич на суші, він, можливо, схиляв голову до землі й відчував вібрації, що розповсюджуються в ґрунті, через кістки нижньої щелепи.
Вчені вважають абмулоцета предком сучасних китоподібних через те, що він має з ними багато спільних еволюційних пристосувань для підводного життя: деякі зміни у будові носа, що роблять можливим глитання під водою, і схожу з китоподібними будову вуха, яка покращує підводний слух. Окрім того, зуби амбулоцета також дуже схожі на зуби китів.
Скам’янілі залишки амбулоцета були знайдені в Пакистані Йоганнесом Тевіссеном. Місцевість, де були знайдені скам’янілості, за часів життя амбулоцета була берегом давнього моря Тетіс.
За матеріалами Вікіпедії ·Стаття у Вікіпедії ·Текст доступний за ліцензією CC BY-SA 4.0








