МеланорозаврМеланорозавр — Зображення недоступне
Тріасовий період · 252–201 млн років тому

Меланорозавр

Значення назви«Чорна гірська ящірка»

Довжина8 м
Висота2,5 м
Вага1,3 т
Час існування
Пізній тріасовий період
Живлення
Травоїдний
Уперше знайдений
1924
Місце знахідки
Південна Африка

Меланорозавр — травоїдна тварина з розділу «Тріасовий період». Час існування: пізній тріасовий період. Розміри: довжина 8 м, висота 2,5 м, вага 1,3 т. Перша знахідка — 1924 рік, Південна Африка. Назва означає «Чорна гірська ящірка». Перемог у битвах на нашому сайті: 82 з 132.

Меланорозавр — один із найбільш ранніх представників прозавроподів, досягав величезного розміру (завдовжки 8-10 м, довжина у 12 і навіть 15 м є завищеною). Маса досягала 2 тонн.

Як й інші завроподи, він мав маленьку голову, пильчасті листоподібні зуби і досить довгі шию та хвіст. Величезне тіло і сильні кінцівки робили його ще більш громіздким і важким, ніж платеозавр. Ймовірно, він пересувався лише на чотирьох ногах і не піднімався на задні лапи. Кістки кінцівок були масивними, а спинні хребці для полегшення скелета мали порожнини.

Меланорозавр жив задовго до появи перших завроподів. Можна припустити, що завроподи походять від величезних прозавроподів, подібних до цього ящера, але відмінності будови кісток щиколотки свідчать про те, що завроподи і прозавроподи, походять від спільних предків.

Рід Melanorosaurus протягом всієї своєї історії вивчення часто плутали з Euskelosaurus, іншим прозавроподом із тих же місцезнаходжень. Меланорозавр був одним із найбільших тварин на землі, які бачив світ аж до ранньої юри, хоча ранні вимірювання цього динозавра (особливо в популярній літературі) дещо завищені. До його тазу приєднувалось 4 або 5 хребців, що мінімум на один хребець менше, ніж у інших прозавроподів.

Він був родоначальником родини меланорозавридів, яка останнім часом зазнала значних змін і тепер ставиться на рівень, дуже близький до власне справжніх завроподів. Тим не менш, вважається, що даний таксон поки повинен залишитися в межах прозавроподів, хоча б поки не будуть точно встановлені досить ясні діагностичні ознаки завроподів, які відрізняють їх від базальних груп.

Кінцівки ящера були великими і могутніми, що свідчило про переважно чотириноге пересування, хоча факультативна біпедальність також має під собою багато підстав. Кістки його лап важкі та масивні, як у завроподів, також мають схожість і хребці, які мають порожнини для зниження ваги.

За матеріалами Вікіпедії ·Стаття у Вікіпедії ·Текст доступний за ліцензією CC BY-SA 4.0

Битися з

Ще з цього розділу