ПтеродактільПтеродактіль — Зображення недоступне
Летючі ящери

Птеродактіль

Значення назви«Крилатий палець»

Розмах крил1 м
Час існування
Пізній юрський період
Уперше знайдений
1815
Місце знахідки
Німеччина

Птеродактіль належить до розділу «Летючі ящери». Час існування: пізній юрський період. Розміри: розмах крил 1 м. Перша знахідка — 1815 рік, Німеччина. Назва означає «Крилатий палець». Перемог у битвах на нашому сайті: 13 з 47.

Птеродактілі - рід птерозаврів, викопні залишки яких були виявлені переважно в Зольнхофенських вапняках Німеччини, які датуються кінцем юрського періоду (ранній титон), 152,1-145 млн років тому, хоча фрагментарніші викопні залишки були знайдені в інших країнах Європи і в Африці.

Птеродактилі були м'ясоїдними птерозаврами і полювали переважно на рибу та дрібних тварин. Як і у всіх птерозаврів, у птеродактилів були крила, утворені шкірно-м'язовою мембраною, що тяглася від подовженого четвертого пальця крила до задніх кінцівок. Зсередини мембрана підтримувалась колагеновими волокнами, а зовні — кератиновими гребенями.

Птеродактиль відомий за більш ніж 30 викопними зразками і, хоча більшість є підлітковими особинами, багато хто зберіг повні скелети. Pterodactylus antiquus був невеликим птерозавром, розмах крил дорослої особини оцінюється в 1 м (єдиний дорослий екземпляр представлений з відокремленим черепом). Передбачається, що розміри інших видів були меншими. Можливо, деякі з них є нестатевозрілими особин птеродактилю, а також інших птерозаврів, що жили в той же час, таких, як ктенохазму, германодактиль, Aerodactylus, Aurorazhdarcho і Gnathosaurus.

Черепи дорослих птеродактилів були довгими та тонкими та несли близько 90 вузьких конічних зубів. Зуби були довгими на кінчиках обох щелеп і ставали тим меншими, чим глибше в пащі були. Це відрізняло птеродактилів від споріднених видів, чиї зуби були відсутні на кінчику верхньої щелепи і були однаковими за розміром. Зуби птеродактилю також тягнулися в глиб пащі набагато далі, ніж у близьких видів, оскільки деякі зуби присутні навіть у передній частині передочниково-носового вікна, найбільшого отвору в черепі. На відміну від родинних видів, череп та щелепи птеродактилю були прямими, а не загнутими вгору.

Птеродактиль, подібно до споріднених видів, мав гребінь на черепі, який складався, в основному, з м'яких тканин. У дорослих особин гребінь проходив між задньою кромкою передокостного вікна і потиличною частиною черепа. Принаймні, у одного викопного зразка гребінь мав коротку кісткову основу, що також знаходиться у споріднених птерозаврів, таких, як германодактиль. Кісткові гребені були знайдені тільки на великих кістяках дорослих особин птеродактилів, і це вказує на те, що дана структура виконувала демонстраційну функцію і ставала більшою мірою зростання тварини. Беннет (2013) зазначає: інші автори стверджують, що гребінь з м'яких тканин у птеродактилю продовжувався і за черепом; сам Беннет не знайшов жодних доказів цьому. Два зразки P. antiquus (голотип BSP AS I 739 та неповний череп BMMS 7 — найбільший череп P. antiquus) несуть низький кістковий гребінь на черепах; у BMMS 7 він 47,5 мм завдовжки (приблизно 24% від загальної розрахункової довжини черепа) і має максимальну висоту 0,9 мм над очницею.

За матеріалами Вікіпедії ·Стаття у Вікіпедії ·Текст доступний за ліцензією CC BY-SA 4.0

Битися з

Ще з цього розділу