Меганевра — Зображення недоступнеМеганевра
Значення назви«Велика копалина»
- Час існування
- Ранній тріасовий період
- Уперше знайдений
- 1880
- Місце знахідки
- Франція
Меганевра належить до розділу «Комахи мезозою». Час існування: ранній тріасовий період. Розміри: розмах крил 65 мм. Перша знахідка — 1880 рік, Франція. Назва означає «Велика копалина».
Меганевра (Meganeura) — рід викопних бабок з родини Меганеври ряду Meganisoptera надряду Odonatoptera. Мав 3 види. Мешкали в Кам'яновугільному періоді (360—293 млн років тому). Синонім — Meganeurella.
Розмір крил представників цього роду коливався від 65 до понад 70 см з діаметром в основі 2,8 см, хвіст становив до 30 см. Вид Meganeura monyi вважається одним з найбільших комах, що коли-небудь існували на планеті.
На відміну від сучасних бабок у меганеври очі були меншими відносно до розміру тіла. Також ноги були зсунуто ближче до голови та кінця тулуба.
Висловлюється думка, що 300 млн років тому рівень кисню (35 %) та атмосферна щільність були більшими, завдяки цьому ці бабки досягали таких розмірів. Зменшення рівня кисню до 21 % в атмосфері призвело до вимирання меганеври. Водночас мали тіла, що не були надто масивними і дуже важкими. Іншою загрозою стало поява птеродактилів.
Воліли до болотисто-водяних місцин. Були хижаками. Полювали на переважно на примітивних рослиноїдних комах родини Dictyoneuridae, а також ящірок і земноводних. Конкурентами в полюванні були Палеодиктиоптери.
Меганеври народжувалися у воді, але потім личинки вели наземний спосіб життя, були хижаками. Вважається, що були поширені переважно в Європі, а також у Північній Америці.
За матеріалами Вікіпедії ·Стаття у Вікіпедії ·Текст доступний за ліцензією CC BY-SA 4.0




